схвилювати
Схвилюва́ти, -лю́ю, -лю́єш
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- схвилювати — схвилюва́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- схвилювати — СХВИЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док. 1. що. Привести в коливальний рух, викликати хвилі, збурити поверхню рідини. [Гаральд:] Щоб здобути руку цю дівочу, Пройду я світ від півдня до півночі, Своїм човном схвилюю всі моря, Здобуду світ, корону, перли, славу (І. Словник української мови у 20 томах
- схвилювати — -юю, -юєш, док., схвильовувати, -ую, -уєш, недок., перех. 1》 Надати коливального руху, викликати хвилі, збурити поверхню рідини. 2》 Вивести з душевної рівноваги, викликати тривогу, занепокоєння, хвилювання. Великий тлумачний словник сучасної мови
- схвилювати — ЗБУ́ДЖУВАТИ (викликати стан нервового піднесення, напруження), ХВИЛЮВА́ТИ, ПОДРА́ЗНЮВАТИ, ГАРЯЧИ́ТИ підсил., РОЗПА́ЛЮВАТИ підсил., РОЗГАРЯЧА́ТИ підсил., РОЗГАРЯ́ЧУВАТИ підсил., РОЗІГРІВА́ТИ підсил., РОЗБУ́РХУВАТИ підсил., ЗАРЯДЖА́ТИ підсил. Словник синонімів української мови
- схвилювати — СХВИЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док., перех. 1. Привести в коливальний рух, викликати хвилі, збурити поверхню рідини. [Гаральд:] Щоб здобути руку цю дівочу, Пройду я світ від півдня до півночі, Своїм човном схвилюю всі моря, Здобуду світ, корону, перли... Словник української мови в 11 томах