Великий тлумачний словник сучасної мови

сцинтилятор

сцинтиля́тор

-а, ч.

Люмінесцентна речовина, яка дає слабкі світлові спалахи під дією на неї заряджених частинок, що швидко рухаються.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. сцинтилятор — сцинтиля́тор іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. сцинтилятор — СЦИНТИЛЯ́ТОР, у, ч. Люмінесцентна речовина, яка дає слабкі світлові спалахи при діянні на неї заряджених частинок, що швидко рухаються. Чимало корисного роблять і молодші брати кристалічних сцинтиляторів – пластмасові.  Словник української мови у 20 томах
  3. сцинтилятор — СЦИНТИЛЯ́ТОР, а, ч. Люмінесціююча речовина, яка дає слабкі світлові спалахи при діянні на неї заряджених частинок, що швидко рухаються. Чимало корисного роблять і молодші брати кристалічних сцинтиляторів — пластмасові.  Словник української мови в 11 томах