сцинтилятор

СЦИНТИЛЯ́ТОР, а, ч. Люмінесціююча речовина, яка дає слабкі світлові спалахи при діянні на неї заряджених частинок, що швидко рухаються.

Чимало корисного роблять і молодші брати кристалічних сцинтиляторів — пластмасові. Це тверді розчини люмінесціюючих речовин у полімері (Знання.., 2, 1966, 2);

Нейтрони мають більш високу енергію, ніж гамма-промені, і тому світлові спалахи від них у сцинтиляторі яскравіші (Наука.., 10, 1968, 45).

Значення в інших словниках

1. сцинтилятор — сцинтиля́тор іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. сцинтилятор — СЦИНТИЛЯ́ТОР, у, ч. Люмінесцентна речовина, яка дає слабкі світлові спалахи при діянні на неї заряджених частинок, що швидко рухаються. Чимало корисного роблять і молодші брати кристалічних сцинтиляторів – пластмасові.  Словник української мови у 20 томах
3. сцинтилятор — -а, ч. Люмінесцентна речовина, яка дає слабкі світлові спалахи під дією на неї заряджених частинок, що швидко рухаються.  Великий тлумачний словник сучасної мови