сцинтилятор

СЦИНТИЛЯ́ТОР, у, ч.

Люмінесцентна речовина, яка дає слабкі світлові спалахи при діянні на неї заряджених частинок, що швидко рухаються.

Чимало корисного роблять і молодші брати кристалічних сцинтиляторів – пластмасові. Це тверді розчини люмінесцентних речовин у полімері (з наук.-попул. літ.);

Нейтрони мають більш високу енергію, ніж гамма-промені, і тому світлові спалахи від них у сцинтиляторі яскравіші (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. сцинтилятор — сцинтиля́тор іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. сцинтилятор — -а, ч. Люмінесцентна речовина, яка дає слабкі світлові спалахи під дією на неї заряджених частинок, що швидко рухаються.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сцинтилятор — СЦИНТИЛЯ́ТОР, а, ч. Люмінесціююча речовина, яка дає слабкі світлові спалахи при діянні на неї заряджених частинок, що швидко рухаються. Чимало корисного роблять і молодші брати кристалічних сцинтиляторів — пластмасові.  Словник української мови в 11 томах