сяйливий

сяйли́вий

-а, -е.

1》 Який сяє, яскраво світиться.

2》 Який блищить, відбиваючи світло, промені.

3》 Який виражає радість, щастя, вдоволення.

Значення в інших словниках

1. сяйливий — сяйли́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. сяйливий — див. світлий  Словник синонімів Вусика
3. сяйливий — СЯЙЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який сяє, яскраво світиться. – Мені хотілося, щоби дід ще оповідав. До цієї чарівної ночі, до цих зірок вічно сяйливих, до далеких звуків пісні так підходила ця проста, злита з природою бесіда (Г.  Словник української мови у 20 томах
4. сяйливий — БЛИСКУ́ЧИЙ (який дає блиск, блищить); БЛИСКОТЛИ́ВИЙ (який часто або постійно блискає); СЯ́ЮЧИЙ, СІЯ́ЮЧИЙ поет., СЯ́ЙНИЙ поет., ОСЯ́ЙНИ́Й поет., СЯЙЛИ́ВИЙ поет.  Словник синонімів української мови
5. сяйливий — СЯЙЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який сяє, яскраво світиться. — Мені хотілося, щоби дід ще оповідав. До цієї чарівної ночі, до цих зірок вічно сяйливих, до далеких звуків пісні так підходила ця проста, злита з природою бесіда (Хотк.  Словник української мови в 11 томах