сіктися

сі́ктися

січуся, січешся, недок.

1》 Битися холодною зброєю.

2》 Стаючи надміру сухим, розщеплюватися та обламуватися на кінцях (про волосся).

|| Розсукуватися (про волокно, нитку і т. ін.).

|| Розсотуватися, обтріпуватися (про тканину, одяг і т. ін.).

3》 З'являтися внаслідок удару, тертя; викрешуватися.

|| Виникати, намічатися (про зморшки).

4》 Пас. до сікти 1), 2), 5)

Значення в інших словниках

1. сіктися — сі́ктися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. сіктися — див. задиратися  Словник синонімів Вусика
3. сіктися — СІ́КТИСЯ, січу́ся, січе́шся, недок. 1. Битися холодною зброєю. Свій з своїм січися, рубайся, а чужий не мішайся (Номис); Вхопили [Володимир і Песьоголовець] шаблі й почали рубатися. Січуться так, аж шаблі іскри мечуть (В.  Словник української мови у 20 томах
4. сіктися — ВИКРЕ́ШУВАТИСЯ (про іскри, вогонь — з'являтися внаслідок удару по кременю, металу тощо), СІКТИ́СЯ. — Док.: ви́кресатися. Брама замкова вже стояла отвором, глухо задуднів дерев'яний міст під копитами, викресалися іскри підковами на веронському камені (П.  Словник синонімів української мови
5. сіктися — СІ́КТИСЯ, січу́ся, січе́шся, недок. 1. Битися холодною зброєю. Свій з своїм січися, рубайся, а чужий не мішайся (Номис, 1864, № 9452); Вхопили [Володимир і Песьоголовець] шаблі й почали рубатися. Січуться так, аж шаблі іскри мечуть (Три золоті сл.  Словник української мови в 11 томах
6. сіктися — Сіктися, січуся, -чешся гл. Сѣчься. Свій з своїм січися, рубайся, а чужий не мішайся. Ном. № 9452.  Словник української мови Грінченка