сіктися
сі́ктися
січуся, січешся, недок.
1》 Битися холодною зброєю.
2》 Стаючи надміру сухим, розщеплюватися та обламуватися на кінцях (про волосся).
|| Розсукуватися (про волокно, нитку і т. ін.).
|| Розсотуватися, обтріпуватися (про тканину, одяг і т. ін.).
3》 З'являтися внаслідок удару, тертя; викрешуватися.
|| Виникати, намічатися (про зморшки).
4》 Пас. до сікти 1), 2), 5)
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сіктися — сі́ктися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- сіктися — див. задиратися Словник синонімів Вусика
- сіктися — СІ́КТИСЯ, січу́ся, січе́шся, недок. 1. Битися холодною зброєю. Свій з своїм січися, рубайся, а чужий не мішайся (Номис); Вхопили [Володимир і Песьоголовець] шаблі й почали рубатися. Січуться так, аж шаблі іскри мечуть (В. Словник української мови у 20 томах
- сіктися — ВИКРЕ́ШУВАТИСЯ (про іскри, вогонь — з'являтися внаслідок удару по кременю, металу тощо), СІКТИ́СЯ. — Док.: ви́кресатися. Брама замкова вже стояла отвором, глухо задуднів дерев'яний міст під копитами, викресалися іскри підковами на веронському камені (П. Словник синонімів української мови
- сіктися — СІ́КТИСЯ, січу́ся, січе́шся, недок. 1. Битися холодною зброєю. Свій з своїм січися, рубайся, а чужий не мішайся (Номис, 1864, № 9452); Вхопили [Володимир і Песьоголовець] шаблі й почали рубатися. Січуться так, аж шаблі іскри мечуть (Три золоті сл. Словник української мови в 11 томах
- сіктися — Сіктися, січуся, -чешся гл. Сѣчься. Свій з своїм січися, рубайся, а чужий не мішайся. Ном. № 9452. Словник української мови Грінченка