сіктися

Сіктися, січуся, -чешся

гл. Сѣчься. Свій з своїм січися, рубайся, а чужий не мішайся. Ном. № 9452.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сіктися — сі́ктися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. сіктися — див. задиратися Словник синонімів Вусика
  3. сіктися — січуся, січешся, недок. 1》 Битися холодною зброєю. 2》 Стаючи надміру сухим, розщеплюватися та обламуватися на кінцях (про волосся). || Розсукуватися (про волокно, нитку і т. ін.). || Розсотуватися, обтріпуватися (про тканину, одяг і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сіктися — СІ́КТИСЯ, січу́ся, січе́шся, недок. 1. Битися холодною зброєю. Свій з своїм січися, рубайся, а чужий не мішайся (Номис); Вхопили [Володимир і Песьоголовець] шаблі й почали рубатися. Січуться так, аж шаблі іскри мечуть (В. Словник української мови у 20 томах
  5. сіктися — ВИКРЕ́ШУВАТИСЯ (про іскри, вогонь — з'являтися внаслідок удару по кременю, металу тощо), СІКТИ́СЯ. — Док.: ви́кресатися. Брама замкова вже стояла отвором, глухо задуднів дерев'яний міст під копитами, викресалися іскри підковами на веронському камені (П. Словник синонімів української мови
  6. сіктися — СІ́КТИСЯ, січу́ся, січе́шся, недок. 1. Битися холодною зброєю. Свій з своїм січися, рубайся, а чужий не мішайся (Номис, 1864, № 9452); Вхопили [Володимир і Песьоголовець] шаблі й почали рубатися. Січуться так, аж шаблі іскри мечуть (Три золоті сл. Словник української мови в 11 томах