сірина

сірина́

-и, ж.

Абстр. ім. до сірий 1-4).

|| Сіра барва чого-небудь.

Значення в інших словниках

1. сірина — сірина́ іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири сірини́  Орфографічний словник української мови
2. сірина — СІРИНА́, и́, ж. Абстр. ім. до сі́рий 1–4. Глибока зима. Небо закуталось в однобарвну сірину (О. Кобилянська); “Марто, я схиляюся перед твоєю мудрістю в коханні... А тепер я йду назад у ту сірину, в ту похмурість, з якої ти мене викликала” (В.  Словник української мови у 20 томах
3. сірина — СІРИНА́, и́, ж. Абстр. ім. до сі́рий 1 — 4. Глибока зима. Небо закуталось в однобарвну сірину (Коб., І, 1956, 547); // Сіра барва чого-небудь. Сірина осіннього неба; Сірина води.  Словник української мови в 11 томах