Великий тлумачний словник сучасної мови

тандем

танде́м

ч., спец.

1》 род. -у.Послідовне розташування однакових машин або їхніх частин в агрегаті на одній геометричній осі, лінії.

2》 род. -а. Парова машина з таким розташуванням робочих циліндрів.

3》 род. -а. Велосипед із двома ведучими механізмами й двома сідлами, розташованими одне за одним.

4》 род. -а. Про двох спортсменів, які йдуть на дистанції або за результатами один за одним.

5》 род. -а, перен. Про двох осіб, дві організації тощо, які об'єднані одночасно спільною справою, які діють спільно.

6》 спец. Високовольтний прискорювач, негативний іон стає позитивним, що дозволяє вдвічі збільшити кінцеву енергію частинок.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. тандем — танде́м 1 іменник чоловічого роду послідовне розташування однакових машин або їхніх частин в агрегаті на одній геометричній осі, лінії танде́м 2 іменник чоловічого роду парова машина з таким розташуванням робочих циліндрів; велосипед із двома ведучими механізмами й двома сідлами  Орфографічний словник української мови
  2. тандем — [тандеим і тандем] -ма, м. (на) -м'і, мн. -мие, -м'іy  Орфоепічний словник української мови
  3. тандем — ТА́НДЕ́М, ч., спец. 1. род. а. Послідовне розташування однакових машин або їхніх частин в агрегаті на одній геометричній осі, лінії. 2. род. а. Велосипед із двома ведучими механізмами й двома сідлами, розташованими одне за одним. 3. род. у, перен.  Словник української мови у 20 томах
  4. тандем — та́ндем, те́ндем (англ. tandem, від лат. tandem – нарешті, тут – у довжину) 1. Розташування машин (напр., двигунів) чи їхніх частин (робочих циліндрів тощо) в агрегаті один за одним, на одній осі, лінії. 2. Двомісний велосипед, на якому їздці крутять розміщені одні за одними педалі.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. тандем — ТАНДЕ́М, ч., спец. 1. род. у. Послідовне розташування однакових машин або їхніх частин в агрегаті на одній геометричній осі, лінії. 2. род. а. Парова машина з таким розташуванням робочих циліндрів. 3. род. а. Велосипед із двома ведучими механізмами й двома сідлами, розташованими одне за одним.  Словник української мови в 11 томах