тандем
ТАНДЕ́М, ч., спец.
1. род. у. Послідовне розташування однакових машин або їхніх частин в агрегаті на одній геометричній осі, лінії.
2. род. а. Парова машина з таким розташуванням робочих циліндрів.
3. род. а. Велосипед із двома ведучими механізмами й двома сідлами, розташованими одне за одним.
Словник української мови (СУМ-11)