таранкуватий
таранкува́тий
-а, -е, розм., рідко.
1》 Те саме, що віспуватий; рябий.
|| З віспуватим обличчям.
2》 перен. Який має нерівну поверхню, дірчастий.
Великий тлумачний словник сучасної української мовитаранкува́тий
-а, -е, розм., рідко.
1》 Те саме, що віспуватий; рябий.
|| З віспуватим обличчям.
2》 перен. Який має нерівну поверхню, дірчастий.
Великий тлумачний словник сучасної української мови