див. РЯБИЙ; (- поверхню) нерівний, ямкуватий, с. вибоїстий.
Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках
таранкуватий —
таранкува́тий прикметник рідко
Орфографічний словник української мови
таранкуватий —
див. плямистий; рябий
Словник синонімів Вусика
таранкуватий —
ТАРАНКУВА́ТИЙ, а, е, розм., рідко. 1. Те саме, що віспува́тий; рябий. Таранкувате лице мов ще дужче порябіло (Панас Мирний); Із заплющених очей [Силантія] по таранкуватому, віспою в дитинстві скаліченому обличчі потекли сльози (Іван Ле)...
Словник української мови у 20 томах
таранкуватий —
-а, -е, розм., рідко. 1》 Те саме, що віспуватий; рябий. || З віспуватим обличчям. 2》 перен. Який має нерівну поверхню, дірчастий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
таранкуватий —
ВІСПУВА́ТИЙ (з шрамами, ямками на шкірі після віспи), ПОВІСПО́ВАНИЙ, РЯБИ́Й, ПОДЗЬО́БАНИЙ ВІ́СПОЮ (ПОДЗЮ́БАНИЙ ВІ́СПОЮ), ТАРАНКУВА́ТИЙ розм., ДЗЮБА́ТИЙ розм. У Гречаного віспувате обличчя — ніби соняшник, з якого меткі горобці поспивали насіння (Є.
Словник синонімів української мови
таранкуватий —
Таранкува́тий, -та, -те
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
таранкуватий —
ТАРАНКУВА́ТИЙ, а, е, розм., рідко. 1. Те саме, що віспува́тий; рябий. Таранкувате лице мов ще дужче порябіло (Мирний, II, 1954, 142); Із заплющених очей [Силантія] по таранкуватому, віспою в дитинстві скаліченому обличчі потекли сльози (Ле...
Словник української мови в 11 томах
таранкуватий —
Таранкуватий, -а, -е Рябой, имѣющій слѣды оспы. Черк. у. Таранкувате лице мов ще дужче порябіло. Мир. ХРВ. 176.
Словник української мови Грінченка