Значення в інших словниках
-
таїна —
таїна́ іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
таїна —
див. таємниця
Словник синонімів Вусика
-
таїна —
ТАЇНА́, и́, ж., поет. Таємниця. Соловейко, мій сусідо, Ти не тьохкай у гаю, А коханому повідай Про любов святу мою. Про рожеві, світлі мрії – Мого серця таїну (М. Старицький); Все ніби в колі віковім: Любов, розлука, весни, грім. Все ніби вічності луна.
Словник української мови у 20 томах
-
таїна —
ТАЇНА — феномен граничних меж людських зусиль в розкритті, з'ясуванні природи певних явищ чи "інформаційної безмовності" щодо їх сутності та місця в загальній картині пізнання чи відповідних форм життєвої сфери. Як феномен лімітності певних уявлень...
Філософський енциклопедичний словник
-
таїна —
ТАЄМНИ́ЦЯ (те, що приховується від інших, відоме не всім), СЕКРЕ́Т, ТАЇНА́ розм., ПІДСПІ́ДОК розм. В кіно я не був новий. Я знав уже всі таємниці кіновиробництва ще до мого приїзду на фабрику (Ю.
Словник синонімів української мови
-
таїна —
Таїна́, -ни́; таї́ни, таї́н
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
таїна —
ТАЇНА́, и́, ж., поет. Таємниця. Соловейко, мій сусідо, Ти не тьохкай у гаю, А коханому повідай Про любов святу мою. Про рожеві, світлі мрії — Мого серця таїну (Стар., Вибр., 1959, 499); Все ніби в колі віковім: Любов, розлука, весни, грім.
Словник української мови в 11 томах