тельбухи

те́льбухи

-ів, мн. (одн. тельбух, -а, ч.).

Внутрішні органи вбитої тварини (шлунок, кишки тощо).

|| зневажл. Про внутрішні органи людини.

Значення в інших словниках

1. тельбухи — Нутрощі, бебехи, бельбахи, кишки.  Словник синонімів Караванського
2. тельбухи — див. нутрощі  Словник синонімів Вусика
3. тельбухи — ТЕ́ЛЬБУХИ, ів, мн. (одн. те́льбух, а, ч.). Внутрішні органи вбитої тварини (шлунок, кишки тощо). Іванов здер з птаха шкіру, вирвав і викинув геть тельбухи (І. Багмут); Собаки з гарчанням волочать по садку свинячі тельбухи (Григорій Тютюнник); // зневажл.  Словник української мови у 20 томах
4. тельбухи — Те́льбухи, -хів, -хам  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. тельбухи — ТЕ́ЛЬБУХИ, ів, мн. (одн. те́льбух, а, ч.). Внутрішні органи вбитої тварини (шлунок, кишки тощо). Іванов здер з птаха шкіру, вирвав і викинув геть тельбухи (Багмут, Опов., 1959, 45); Собаки з гарчанням волочать по садку свинячі тельбухи (Тют.  Словник української мови в 11 томах