терплячий
терпля́чий
-а, -е.
1》 Здатний стійко, без нарікань зносити фізичні або моральні страждання.
|| Здатний витримувати тяжкі умови, велике фізичне напруження; витривалий.
|| Вибачливий до чиїхось недоліків, слабкостей, провин і т. ін.
2》 Який вимагає терпіння (у 1, 2 знач.), витримки.
3》 Який виражає терпіння, сповнений терпіння (у 1 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної української мови