тимчасовий

тимчасо́вий

-а, -е.

Який триває, існує або діє протягом деякого часу; прот. постійний.

|| Непостійний, минущий, скороминущий.

Тимчасова непрацездатність — неможливість виконувати службові функції у зв'язку з хворобою, вагітністю, пологами.

Значення в інших словниках

1. тимчасовий — тимчасо́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. тимчасовий — Нетривалий, несталий, непостійний, (- захоплення — ще) хвилинний, минущий, скороминущий; часовий.  Словник синонімів Караванського
3. тимчасовий — ТИМЧАСО́ВИЙ, а, е. Який триває, існує або діє протягом деякого часу; протилежне постійний. Каса зачинена в зв'язку з тимчасовим припиненням руху на залізниці (Л.  Словник української мови у 20 томах
4. тимчасовий — тимчасовий поліцай (за німців і більшовиків)(ст)||ґліна  Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. тимчасовий — НЕДОВГОВІ́ЧНИЙ (який не може існувати, жити, діяти протягом тривалого часу); МИНУ́ЩИЙ, СКОРОМИНУ́ЩИЙ (СКОРОМИНУ́ЧИЙ) підсил., ШВИДКОМИНУ́ЧИЙ підсил., ШВИДКОПЛИ́ННИЙ підсил., перев. поет., БИСТРОПЛИ́ННИЙ підсил. поет., МИТТЄ́ВИЙ (МИТТЬОВИ́Й рідше) підсил.  Словник синонімів української мови
6. тимчасовий — Тимчасо́вий, -ва, -ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. тимчасовий — ТИМЧАСО́ВИЙ, а, е. Який триває, існує або діє протягом деякого часу; протилежне постійний. Каса зачинена в зв’язку з тимчасовим припиненням руху на залізниці (Сміл.  Словник української мови в 11 томах
8. тимчасовий — Тимчасовий, -а, -е Временный. Шейк.  Словник української мови Грінченка