Словник української мови у 20 томах

тимчасовий

ТИМЧАСО́ВИЙ, а, е.

Який триває, існує або діє протягом деякого часу; протилежне постійний.

Каса зачинена в зв'язку з тимчасовим припиненням руху на залізниці (Л. Смілянський);

Зараз треба ще розчистити площі для майбутніх будов і поставити тимчасові бараки для будівників (В. Еллан-Блакитний);

Третій батальйон стояв у тимчасовій обороні серед степових горбів та балок (О. Гончар);

З допомогою Окуневського Леся взяла в тимчасове користування піаніно (М. Олійник);

// Непостійний, минущий, скороминущий.

Труднощі, злигодні після трьох років війни – справа, кінець кінцем, неминуча і тимчасова (А. Головко);

– Ну, у хлопця, мабуть, тимчасове захоплення [йти працювати на завод сталеваром]. Він піде в інститут (О. Донченко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. тимчасовий — тимчасо́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. тимчасовий — Нетривалий, несталий, непостійний, (- захоплення — ще) хвилинний, минущий, скороминущий; часовий.  Словник синонімів Караванського
  3. тимчасовий — тимчасовий поліцай (за німців і більшовиків)(ст)||ґліна  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. тимчасовий — -а, -е. Який триває, існує або діє протягом деякого часу; прот. постійний. || Непостійний, минущий, скороминущий. Тимчасова непрацездатність — неможливість виконувати службові функції у зв'язку з хворобою, вагітністю, пологами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. тимчасовий — НЕДОВГОВІ́ЧНИЙ (який не може існувати, жити, діяти протягом тривалого часу); МИНУ́ЩИЙ, СКОРОМИНУ́ЩИЙ (СКОРОМИНУ́ЧИЙ) підсил., ШВИДКОМИНУ́ЧИЙ підсил., ШВИДКОПЛИ́ННИЙ підсил., перев. поет., БИСТРОПЛИ́ННИЙ підсил. поет., МИТТЄ́ВИЙ (МИТТЬОВИ́Й рідше) підсил.  Словник синонімів української мови
  6. тимчасовий — Тимчасо́вий, -ва, -ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. тимчасовий — ТИМЧАСО́ВИЙ, а, е. Який триває, існує або діє протягом деякого часу; протилежне постійний. Каса зачинена в зв’язку з тимчасовим припиненням руху на залізниці (Сміл.  Словник української мови в 11 томах
  8. тимчасовий — Тимчасовий, -а, -е Временный. Шейк.  Словник української мови Грінченка