тимчасовець

ТИМЧАСО́ВЕЦЬ, вця, ч., зневажл.

Людина, яка з волі сильного покровителя (тимчасово) опинилась на деякий час при владі.

Значення в інших словниках

1. тимчасовець — тимчасо́вець іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. тимчасовець — -вця, ч. Той, хто займає якусь посаду, місце тимчасово.  Великий тлумачний словник сучасної мови