тимчасовець

тимчасо́вець

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. тимчасовець — ТИМЧАСО́ВЕЦЬ, вця, ч., зневажл. Людина, яка з волі сильного покровителя (тимчасово) опинилась на деякий час при владі.  Словник української мови у 20 томах
2. тимчасовець — -вця, ч. Той, хто займає якусь посаду, місце тимчасово.  Великий тлумачний словник сучасної мови