тимчасовець

тимчасо́вець

-вця, ч.

Той, хто займає якусь посаду, місце тимчасово.

Значення в інших словниках

1. тимчасовець — тимчасо́вець іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. тимчасовець — ТИМЧАСО́ВЕЦЬ, вця, ч., зневажл. Людина, яка з волі сильного покровителя (тимчасово) опинилась на деякий час при владі.  Словник української мови у 20 томах