тир

-у, ч.

Закрите або напівзакрите приміщення, спеціально пристосоване для навчальної й тренувальної стрільби з ручної вогнепальної та пневматичної зброї.

Значення в інших словниках

1. тир — тир іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. тир — Стрільбище.  Словник синонімів Караванського
3. тир — Стрільбиця  Словник чужослів Павло Штепа
4. тир — I (франц. tir, букв. – стрілянина) приміщення для стрільби з ручної вогнепальної і пневматичної зброї. II (голл. teer) суміш із смоли, каніфолі й сала, якою на судні вкривають стоячий такелаж і рангоут.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. тир — ТИР, у, ч. Закрите або напівзакрите приміщення, спеціально пристосоване для навчальної й тренувальної стрільби з ручної вогнепальної та пневматичної зброї. Майдан невідомого містечка .. Праворуч карусель, тир (О.  Словник української мови у 20 томах
6. тир — Тир, -ру; ти́ри, -рів (стрільниця)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. тир — ТИР, у, ч. Закрите або напівзакрите приміщення, спеціально пристосоване для навчальної й тренувальної стрільби з ручної вогнепальної та пневматичної зброї. Майдан невідомого містечка.. Праворуч карусель, тир (Олесь, Вибр.  Словник української мови в 11 томах
8. тир — Тир, -ру м. насѣк. Eruca euphorbiae. Вх. Пч. II. 26.  Словник української мови Грінченка