Значення в інших словниках
-
тир —
тир іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
тир —
Стрільбиця
Словник чужослів Павло Штепа
-
тир —
I (франц. tir, букв. – стрілянина) приміщення для стрільби з ручної вогнепальної і пневматичної зброї. II (голл. teer) суміш із смоли, каніфолі й сала, якою на судні вкривають стоячий такелаж і рангоут.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
тир —
ТИР, у, ч. Закрите або напівзакрите приміщення, спеціально пристосоване для навчальної й тренувальної стрільби з ручної вогнепальної та пневматичної зброї. Майдан невідомого містечка .. Праворуч карусель, тир (О.
Словник української мови у 20 томах
-
тир —
-у, ч. Закрите або напівзакрите приміщення, спеціально пристосоване для навчальної й тренувальної стрільби з ручної вогнепальної та пневматичної зброї.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
тир —
Тир, -ру; ти́ри, -рів (стрільниця)
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
тир —
ТИР, у, ч. Закрите або напівзакрите приміщення, спеціально пристосоване для навчальної й тренувальної стрільби з ручної вогнепальної та пневматичної зброї. Майдан невідомого містечка.. Праворуч карусель, тир (Олесь, Вибр.
Словник української мови в 11 томах
-
тир —
Тир, -ру м. насѣк. Eruca euphorbiae. Вх. Пч. II. 26.
Словник української мови Грінченка