тир
ТИР, у, ч.
Закрите або напівзакрите приміщення, спеціально пристосоване для навчальної й тренувальної стрільби з ручної вогнепальної та пневматичної зброї.
Майдан невідомого містечка .. Праворуч карусель, тир (О. Олесь);
Вони вже вивчили гвинтівку, прийоми стрільби і чекали практичної перевірки своїх знань у тирі (І. Багмут).
Словник української мови (СУМ-20)