тир
ТИР, у, ч.
Закрите або напівзакрите приміщення, спеціально пристосоване для навчальної й тренувальної стрільби з ручної вогнепальної та пневматичної зброї.
Майдан невідомого містечка .. Праворуч карусель, тир (О. Олесь);
Вони вже вивчили гвинтівку, прийоми стрільби і чекали практичної перевірки своїх знань у тирі (І. Багмут).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тир — тир іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- тир — Стрільбище. Словник синонімів Караванського
- тир — Стрільбиця Словник чужослів Павло Штепа
- тир — I (франц. tir, букв. – стрілянина) приміщення для стрільби з ручної вогнепальної і пневматичної зброї. II (голл. teer) суміш із смоли, каніфолі й сала, якою на судні вкривають стоячий такелаж і рангоут. Словник іншомовних слів Мельничука
- тир — -у, ч. Закрите або напівзакрите приміщення, спеціально пристосоване для навчальної й тренувальної стрільби з ручної вогнепальної та пневматичної зброї. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тир — Тир, -ру; ти́ри, -рів (стрільниця) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- тир — ТИР, у, ч. Закрите або напівзакрите приміщення, спеціально пристосоване для навчальної й тренувальної стрільби з ручної вогнепальної та пневматичної зброї. Майдан невідомого містечка.. Праворуч карусель, тир (Олесь, Вибр. Словник української мови в 11 томах
- тир — Тир, -ру м. насѣк. Eruca euphorbiae. Вх. Пч. II. 26. Словник української мови Грінченка