тир

Значення в інших словниках

1. тир — тир іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. тир — Стрільбиця Словник чужослів Павло Штепа
3. тир — I (франц. tir, букв. – стрілянина) приміщення для стрільби з ручної вогнепальної і пневматичної зброї. II (голл. teer) суміш із смоли, каніфолі й сала, якою на судні вкривають стоячий такелаж і рангоут. Словник іншомовних слів Мельничука
4. тир — ТИР, у, ч. Закрите або напівзакрите приміщення, спеціально пристосоване для навчальної й тренувальної стрільби з ручної вогнепальної та пневматичної зброї. Майдан невідомого містечка .. Праворуч карусель, тир (О. Словник української мови у 20 томах
5. тир — -у, ч. Закрите або напівзакрите приміщення, спеціально пристосоване для навчальної й тренувальної стрільби з ручної вогнепальної та пневматичної зброї. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. тир — Тир, -ру; ти́ри, -рів (стрільниця) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. тир — ТИР, у, ч. Закрите або напівзакрите приміщення, спеціально пристосоване для навчальної й тренувальної стрільби з ручної вогнепальної та пневматичної зброї. Майдан невідомого містечка.. Праворуч карусель, тир (Олесь, Вибр. Словник української мови в 11 томах
8. тир — Тир, -ру м. насѣк. Eruca euphorbiae. Вх. Пч. II. 26. Словник української мови Грінченка