тир

I

(франц. tir, букв. – стрілянина)

приміщення для стрільби з ручної вогнепальної і пневматичної зброї.

II

(голл. teer)

суміш із смоли, каніфолі й сала, якою на судні вкривають стоячий такелаж і рангоут.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тир — тир іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. тир — Стрільбище. Словник синонімів Караванського
  3. тир — Стрільбиця Словник чужослів Павло Штепа
  4. тир — ТИР, у, ч. Закрите або напівзакрите приміщення, спеціально пристосоване для навчальної й тренувальної стрільби з ручної вогнепальної та пневматичної зброї. Майдан невідомого містечка .. Праворуч карусель, тир (О. Словник української мови у 20 томах
  5. тир — -у, ч. Закрите або напівзакрите приміщення, спеціально пристосоване для навчальної й тренувальної стрільби з ручної вогнепальної та пневматичної зброї. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. тир — Тир, -ру; ти́ри, -рів (стрільниця) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. тир — ТИР, у, ч. Закрите або напівзакрите приміщення, спеціально пристосоване для навчальної й тренувальної стрільби з ручної вогнепальної та пневматичної зброї. Майдан невідомого містечка.. Праворуч карусель, тир (Олесь, Вибр. Словник української мови в 11 томах
  8. тир — Тир, -ру м. насѣк. Eruca euphorbiae. Вх. Пч. II. 26. Словник української мови Грінченка