1. Словник синонімів Караванського

типовИй

див. СТАНДАРТНИЙ.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. типовий — Чи змінюється значення слова типовий, якщо переставити наголос у ньому? Так, змінюється. Типовий (наголос на другому складі) – той, що відзначається ознаками, притаманними певній сукупності осіб, явищ, предметів (типовий гуцул). «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. типовий — типо́вий прикметник характерний типови́й прикметник стандартний; зразковий Орфографічний словник української мови
  3. типовий — див. характерний Словник синонімів Вусика
  4. типовий — Зразковий, звичайний. (див. противн. атипичний) Словник чужослів Павло Штепа
  5. типовий — типо́вий 1. Той, що є зразком, взірцем, стандартом для ряду явищ, випадків або відповідає певному зразку. 2. Характерний; властивий певному типові явищ. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. типовий — ТИПОВИ́Й, а́, е́. Який є зразком, стандартом для ряду однорідних явищ, фактів і т. ін.; зразковий. Типова модель; Типовий трудовий договір; // Який відповідає певному типові, зразкові, зроблений за певним зразком, типом; стандартний. Словник української мови у 20 томах
  7. типовий — I тип`овий-а, -е. 1》 Який відзначається ознаками, властивими якій-небудь сукупності осіб, явищ, предметів і т. ін. || Яскраво виражений, справжній. 2》 Який часто зустрічається; характерний, звичайний, природний для кого-, чого-небудь. Типова помилка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. типовий — ПОКАЗО́ВИЙ (який дає уявлення про що-небудь, підстави для висновків, узагальнень), ТИПО́ВИЙ, ХАРАКТЕ́РНИЙ, ПОКАЗНИ́Й рідко. Звичайно, до передбаченої цифри він ще не дійшов, та про це й не думав сьогодні, адже то певна мета, за яку треба ще змагатись... Словник синонімів української мови
  9. типовий — Типо́ви́й, -ва́, -ве́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. типовий — ТИПО́ВИЙ, а, е. 1. Який відзначається ознаками, властивими якій-небудь сукупності осіб, явищ, предметів і т. ін. Дружина його, Софія Іванівна, була типова полячка: білява, з сліпучо-білим, наче фарфоровим, обличчям і ніжним рум’янцем (Тулуб, В степу.. Словник української мови в 11 томах