тисяцький
ти́сяцький
-кого, ч., іст.
1》 У давній Русі – начальник тисячі військового ополчення.
|| Помічник посадника в Новгородській феодальній республіці.
2》 Виборча службова особа в селян; сільський старшина (до реформи 1861 р.).
|| Старший над соцькими (у Запорізькій Січі).
Великий тлумачний словник сучасної української мови