1. Великий тлумачний словник сучасної мови

тисяцький

ти́сяцький

-кого, ч., іст.

1》 У давній Русі – начальник тисячі військового ополчення.

|| Помічник посадника в Новгородській феодальній республіці.

2》 Виборча службова особа в селян; сільський старшина (до реформи 1861 р.).

|| Старший над соцькими (у Запорізькій Січі).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тисяцький — Тисяцький: — старший над соцькими у Запорізькій Січі [43] Словник з творів Івана Франка
  2. тисяцький — ти́сяцький іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. тисяцький — ТИ́СЯЦЬКИЙ, кого, ч., іст. 1. У Стародавній Русі – начальник тисячі військового ополчення. Старші дружинники [в Київській Русі] посилювали свій вплив на великокнязівську владу .. Словник української мови у 20 томах
  4. тисяцький — ТИ́СЯЦЬКИЙ, кого, ч., іст. 1. У Стародавній Русі — начальник тисячі військового ополчення. Старші дружинники [в Київській Русі] посилювали свій вплив на великокнязівську владу.. Словник української мови в 11 томах
  5. тисяцький — Тисяцький, -а, -е Тысяцкій. Січовики збивали народ докупи і наставляли сотників і тисяцьких. Стор. М. 11р. 60. Словник української мови Грінченка