тисяцький

Тисяцький, -а, -е

Тысяцкій. Січовики збивали народ докупи і наставляли сотників і тисяцьких. Стор. М. 11р. 60.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тисяцький — Тисяцький: — старший над соцькими у Запорізькій Січі [43] Словник з творів Івана Франка
  2. тисяцький — ти́сяцький іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. тисяцький — ТИ́СЯЦЬКИЙ, кого, ч., іст. 1. У Стародавній Русі – начальник тисячі військового ополчення. Старші дружинники [в Київській Русі] посилювали свій вплив на великокнязівську владу .. Словник української мови у 20 томах
  4. тисяцький — -кого, ч., іст. 1》 У давній Русі – начальник тисячі військового ополчення. || Помічник посадника в Новгородській феодальній республіці. 2》 Виборча службова особа в селян; сільський старшина (до реформи 1861 р.). || Старший над соцькими (у Запорізькій Січі). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. тисяцький — ТИ́СЯЦЬКИЙ, кого, ч., іст. 1. У Стародавній Русі — начальник тисячі військового ополчення. Старші дружинники [в Київській Русі] посилювали свій вплив на великокнязівську владу.. Словник української мови в 11 томах