товкач
товка́ч
-а, ч.
1》 Товстий дерев'яний стрижень, ударами, натискуванням якого ущільнюють яку-небудь масу або подрібнюють, розтирають що-небудь.
|| Заокруглений на кінці стрижень, яким товчуть, розтирають що-небудь у ступі, ступці.
|| Спеціально оброблений камінь, яким товчуть, розтирають що-небудь.
2》 перен., розм. Нерозумна людина; дурень.
Великий тлумачний словник сучасної української мови