торохкало
торо́хкало
-а, с., розм.
1》 Дерев'яний пристрій, що, обертаючись, утворює різкі переривчасті звуки.
2》 також ч. і ж., перен. Той (та), хто багато, безперестанку говорить; балакун, базіка.
Великий тлумачний словник сучасної української мови