торохкало

ТОРО́ХКАЛО, а, с., розм.

1. Дерев’яний пристрій, що, обертаючись, утворює різкі переривчасті звуки.

Торохкало, або калатало, — це інструмент, яким колись користувалися нічні сторожі. Його використовували як ударний інструмент в ансамблях, коли не було бубніста [бубняра] або барабанщика (Укр. нар. муз. інстр., 1967, 22);

Гирич запропонував, за його власним винаходом, імітувати торохкалом у порожній бочці кулемет (Панч, І, 1956, 455).

2. також ч. і ж., перен. Той (та), хто багато, безперестанку говорить; балакун, базіка.

Та ще прислали з міста завідуючу клубом — оту всезнайку, оте торохкало — Вальку Цокоту (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 598).

Значення в інших словниках

1. торохкало — торо́хкало іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. торохкало — див. балакучий  Словник синонімів Вусика
3. торохкало — ТОРО́ХКАЛО, а, с., розм. 1. Дерев'яний пристрій, що, обертаючись, утворює різкі переривчасті звуки. Торохкало, або калатало, – це інструмент, яким колись користувалися нічні сторожі.  Словник української мови у 20 томах
4. торохкало — -а, с., розм. 1》 Дерев'яний пристрій, що, обертаючись, утворює різкі переривчасті звуки. 2》 також ч. і ж., перен. Той (та), хто багато, безперестанку говорить; балакун, базіка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. торохкало — БАЗІ́КА зневажл. (той, хто схильний до довгих, беззмістовних розмов), БАЗІ́КАЛО зневажл., БРЯ́ЗКАЛО зневажл., ПАТЯ́КАЛО зневажл., ТАЛАЛА́Й зневажл., ТОРО́ХКАЛО зневажл., ПРОСТОРІ́КА розм., ШАРМА́НКА зневажл., БАЛАКУ́Н зневажл., ПУСТОМЕ́ЛЯ підсил. зневажл.  Словник синонімів української мови