торохкання

ТОРО́ХКАННЯ, я, с. Дія за знач. торо́хкати та звуки, утворювані цією дією.

— Чорний Брід, половина дороги, — пробився голос шофера крізь торохкання кузова на вибоях (Перв., Опов.., 1970, 114).

Значення в інших словниках

1. торохкання — торо́хкання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. торохкання — ТОРО́ХКАННЯ, я, с. Дія за знач. торо́хкати та звуки, утворювані цією дією. – Чорний Брід, половина дороги, – пробився голос шофера крізь торохкання кузова на вибоях (Л. Первомайський).  Словник української мови у 20 томах
3. торохкання — -я, с. Дія за знач. торохкати та звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. торохкання — ТОРОХТІ́ННЯ, ТОРО́ХКАННЯ розм., ТОРОХКОТНЯ́ розм., ТОРОХНЕ́ЧА розм., ТОРО́ХНЯВА розм., ТОРОХКОТІ́ННЯ розм., ТАРА́ХКАННЯ розм., ТАРАХКОТНЯ́ розм., ТАРА́ХКІТ розм., ТАРАХКОТА́ННЯ (ТАРАХКОТІ́ННЯ) розм., ТРА́ХКАННЯ розм.  Словник синонімів української мови