Великий тлумачний словник сучасної мови

тремтіння

тремті́ння

-я, с.

1》 Дія за знач. тремтіти 1-3).

2》 Посилене биття серця, прискорене пульсування крові, спричинені хвилюванням, переживанням; схвильований стан.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. тремтіння — тремті́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. тремтіння — Тріпотіння, дрижання, кн. трепет, жм. трясця, ДРИЖАКИ, г. трема  Словник синонімів Караванського
  3. тремтіння — Дрегота, дригавиця, дригавка, дриґання, дриґоти, дрижаки, дрижики, дріботання, дрігавиця, дрігота, дріж, дрож, тіпавка, тіпання, тіпнява, трепет, трепетання, трясучка Приповідки: Тремтить, як вогонь на вітрі. Тремтить, як свічка на вітрі. Тремтить, як осикове листя  Словник синонімів Вусика
  4. тремтіння — [треимт’ін':а] -н':а  Орфоепічний словник української мови
  5. тремтіння — ТРЕМТІ́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. тремті́ти 1–3. Раїса ще не зовсім одійшла після грози: це було помітно з легкого тремтіння руки (М.  Словник української мови у 20 томах
  6. тремтіння — Тремті́ння, -ння, -нню, в -нні  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. тремтіння — ТРЕМТІ́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. тремті́ти 1-3. Раїса ще не зовсім одійшла після грози: це було помітно з легкого тремтіння руки (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах
  8. тремтіння — Тремті́ння, -ня с. Дрожаніе.  Словник української мови Грінченка