триба
три́ба
I -и, ж.
Класифікаційна одиниця в систематиці рослин і тварин, що посідає проміжне положення між родиною та родом.
II -и, ж.
У Стародавньому Римі у 8-6 ст. до н. е. – кожне з трьох племен, що становили патриціанську громаду, а з 6 ст. до н. е. – кожний із трьох його адміністративно-територіальних округів.
Великий тлумачний словник сучасної української мови