1. Великий тлумачний словник сучасної мови

триба

три́ба

I -и, ж.

Класифікаційна одиниця в систематиці рослин і тварин, що посідає проміжне положення між родиною та родом.

II -и, ж.

У Стародавньому Римі у 8-6 ст. до н. е. – кожне з трьох племен, що становили патриціанську громаду, а з 6 ст. до н. е. – кожний із трьох його адміністративно-територіальних округів.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. триба — три́ба 1 іменник жіночого роду класифікаційна одиниця три́ба 2 іменник жіночого роду плем'я в давньому Римі Орфографічний словник української мови
  2. триба — ТРИ́БА¹, и, ж. Класифікаційна одиниця в систематиці рослин і тварин, що посідає проміжне становище між родиною та родом; застосовується для поділу великих родин (об'єднує найближчі роди). Словник української мови у 20 томах
  3. триба — ТРИ́БА¹, и, ж. Класифікаційна одиниця в систематиці рослин і тварин, що посідає проміжне становище між родиною та родом; застосовується для поділу великих родин (об’єднує найближчі роди). Словник української мови в 11 томах