1. Орфографічний словник української мови

триба

три́ба 1

іменник жіночого роду

класифікаційна одиниця

три́ба 2

іменник жіночого роду

плем'я в давньому Римі

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. триба — ТРИ́БА¹, и, ж. Класифікаційна одиниця в систематиці рослин і тварин, що посідає проміжне становище між родиною та родом; застосовується для поділу великих родин (об'єднує найближчі роди). Словник української мови у 20 томах
  2. триба — I -и, ж. Класифікаційна одиниця в систематиці рослин і тварин, що посідає проміжне положення між родиною та родом. II -и, ж. У Стародавньому Римі у 8-6 ст. до н. е. – кожне з трьох племен, що становили патриціанську громаду, а з 6 ст. до н. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. триба — ТРИ́БА¹, и, ж. Класифікаційна одиниця в систематиці рослин і тварин, що посідає проміжне становище між родиною та родом; застосовується для поділу великих родин (об’єднує найближчі роди). Словник української мови в 11 томах