триба
ТРИ́БА¹, и, ж. Класифікаційна одиниця в систематиці рослин і тварин, що посідає проміжне становище між родиною та родом; застосовується для поділу великих родин (об’єднує найближчі роди).
Головним об’єктом нашого дослідження був ячмінь, а також представники родів триби ячменевих і триби вівсових (Укр. бот. ж., XIII, 1, 1956, 41).
ТРИ́БА², и, ж. У Стародавньому Римі у VIII-VI ст. до н. е. — кожне з трьох племен, що становили патриціанську громаду, а з VI ст. до н. е. — кожний із трьох його адміністративно-територіальних округів.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- триба — три́ба 1 іменник жіночого роду класифікаційна одиниця три́ба 2 іменник жіночого роду плем'я в давньому Римі Орфографічний словник української мови
- триба — ТРИ́БА¹, и, ж. Класифікаційна одиниця в систематиці рослин і тварин, що посідає проміжне становище між родиною та родом; застосовується для поділу великих родин (об'єднує найближчі роди). Словник української мови у 20 томах
- триба — I -и, ж. Класифікаційна одиниця в систематиці рослин і тварин, що посідає проміжне положення між родиною та родом. II -и, ж. У Стародавньому Римі у 8-6 ст. до н. е. – кожне з трьох племен, що становили патриціанську громаду, а з 6 ст. до н. Великий тлумачний словник сучасної мови