Великий тлумачний словник сучасної мови

трощитися

трощи́тися

иться, недок.

1》 З шумом ламатися, розбиватися, руйнуватися.

2》 Пас. до трощити.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. трощитися — трощи́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. трощитися — ТРОЩИ́ТИСЯ, щиться, недок. 1. З шумом ламатися, розбиватися, руйнуватися. На очах гинув міст. Бронніков дивився, як трощиться, розвалюється на шматки остання дорога його бійців на той бік (О. Гончар); Шторм невгавав, крига трощилася одна об одну (Ю.  Словник української мови у 20 томах
  3. трощитися — ЛАМА́ТИСЯ (розвалюватися на частини), ПЕРЕЛО́МЛЮВАТИСЯ, ПЕРЕЛА́МУВАТИСЯ, РОЗЛА́МУВАТИСЯ, ЛОМИ́ТИСЯ розм.; ТРОЩИ́ТИСЯ (перев. з шумом); РОЗКО́ЛЮВАТИСЯ (про щось цільне); НАДЛО́МЛЮВАТИСЯ, НАДЛА́МУВАТИСЯ (не зовсім, не до кінця); РОЗБИВА́ТИСЯ...  Словник синонімів української мови
  4. трощитися — ТРОЩИ́ТИСЯ, щиться, недок. 1. З шумом ламатися, розбиватися, руйнуватися. На очах гинув міст. Бронніков дивився, як трощиться, розвалюється на шматки остання дорога його бійців на той бік (Гончар, Таврія..  Словник української мови в 11 томах