трубач
труба́ч
-а, ч.
1》 Музикант, що грає на трубі, або сигналіст, що сурмить у трубу, ріг і т. ін., подаючи якийсь сигнал.
2》 розм. Декоративна порода голубів, характерними ознаками яких є своєрідний голос і хвіст, схожий на розтруб.
Великий тлумачний словник сучасної української мови