трійний

трійни́й

-а, -е.

Стос. до трьох.

Трійне правило — правило для розв'язання арифметичних задач, у яких величини пов'язані прямо чи обернено пропорційною залежністю.

Значення в інших словниках

1. трійний — трійни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. трійний — [тр'ійний] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. трійний — ТРІЙНИ́Й, а́, е́: △ Трійне́ пра́вило див. пра́вило.  Словник української мови у 20 томах
4. трійний — ТРІЙНИ́Й, а́, е́: ∆ Трійне́ пра́вило — правило для розв’язання арифметичних задач, у яких величини пов’язані прямою або обернено пропорційною залежністю.  Словник української мови в 11 томах