трійний —
трійни́й прикметник
Орфографічний словник української мови
трійний —
[тр'ійний] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови
трійний —
-а, -е. Стос. до трьох. Трійне правило — правило для розв'язання арифметичних задач, у яких величини пов'язані прямо чи обернено пропорційною залежністю.
Великий тлумачний словник сучасної мови
трійний —
ТРІЙНИ́Й, а́, е́: ∆ Трійне́ пра́вило — правило для розв’язання арифметичних задач, у яких величини пов’язані прямою або обернено пропорційною залежністю.
Словник української мови в 11 томах