тріскотіти
тріскоті́ти
-оче і тріскотати, -отить, недок.
1》 Утворювати тріск злегка і безперервно.
|| Діючи, утворювати часті, короткі й сухі звуки, схожі на тріск (про зброю, механізми тощо).
|| Звучати неначе тріск, подібно до тріску.
|| Видавати характерні часті, короткі й сухі звуки (про деяких птахів, комах).
|| З тріском розриватися, рватися, лопатися.
|| чим. Розгризаючи, лузаючи що-небудь, утворювати звуки, схожі на тріск.
2》 перен., розм. Швидко, безупинно говорити.
Великий тлумачний словник сучасної української мови