тулук

тулу́к

-а, ч.

1》 рідко. Те саме, що тулун.

2》 Те саме, що тутак.

Значення в інших словниках

1. тулук — тулу́к іменник чоловічого роду мішок з козячої шкіри рідко  Орфографічний словник української мови
2. тулук — ТУЛУ́К, а́, ч., рідко. Те саме, що тулу́н.  Словник української мови у 20 томах
3. тулук — ТУЛУ́К, а́, ч., рідко. Те саме, що тулу́н.  Словник української мови в 11 томах
4. тулук — Тулук, -ка м. 1) Медвѣжонокъ, волченокъ. Вовчиха начинить тулуки. Медведиха ужеребила тулуки. Шух. I. 212. 2) = тулун. О. 1862. V. Кух. 39.  Словник української мови Грінченка