тулук —
тулу́к іменник чоловічого роду мішок з козячої шкіри рідко
Орфографічний словник української мови
тулук —
ТУЛУ́К, а́, ч., рідко. Те саме, що тулу́н.
Словник української мови у 20 томах
тулук —
-а, ч. 1》 рідко. Те саме, що тулун. 2》 Те саме, що тутак.
Великий тлумачний словник сучасної мови
тулук —
Тулук, -ка м. 1) Медвѣжонокъ, волченокъ. Вовчиха начинить тулуки. Медведиха ужеребила тулуки. Шух. I. 212. 2) = тулун. О. 1862. V. Кух. 39.
Словник української мови Грінченка