тума
тума́
-и, ж.
1》 заст. Назва людини, в якої один із батьків турок або татарин, а інший – українець.
2》 рідко. Темна хмара.
3》 перен. Про похмуру, мовчазну людину.
Великий тлумачний словник сучасної української мовитума́
-и, ж.
1》 заст. Назва людини, в якої один із батьків турок або татарин, а інший – українець.
2》 рідко. Темна хмара.
3》 перен. Про похмуру, мовчазну людину.
Великий тлумачний словник сучасної української мови