турбувати
турбува́ти
-ую, -уєш, недок., перех.
1》 Викликати неспокій, хвилювання; непокоїти.
|| рідко. Мучити, бути відчутним (про біль, хворий орган і т. ін.).
2》 Порушувати чий-небудь спокій.
3》 перен. Виводити що-небудь зі стану спокою.
Великий тлумачний словник сучасної української мови