Великий тлумачний словник сучасної мови

тьху

тьху-тьху, виг.

1》 Звуконаслідування, що відтворює звук при плюванні.

2》 розм. Уживається як присудок за знач. тьхукати.

3》 розм. Уживається для вираження здивування, невдоволення, досади і т. ін.

4》 у знач. присудк. сл., розм. Уживається для негативної характеристики кого-, чого-небудь.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. тьху — тьху вигук незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
  2. тьху — див. дрібниця  Словник синонімів Вусика
  3. тьху — ТЬХУ, ТЬХУ-ТЬХУ́, рідко ТЬФУ, ТЬФУ-ТЬФУ́, виг. 1. Звуконаслідування, що відтворює звук при плюванні. – Згинь, сатано! Щезни! Пропади... Тьфу! Тьфу! Тьфу! – спльовувала баба Горпиниха (Панас Мирний); Яшко постояв, подумав і пішов пити...  Словник української мови у 20 томах
  4. тьху — Тьху! атьху́! виг.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. тьху — ТЬХУ, ТЬХУ-ТЬХУ́, рідко ТЬФУ, ТЬФУ-ТЬФУ́, виг. 1. Звуконаслідування, що відтворює звук при плюванні. — Згинь, сатано! Щезни! Пропади… Тьфу! Тьфу! Тьфу!...  Словник української мови в 11 томах
  6. тьху — Тьху I въ выраж. що тьху. Сколько духу, сколько силы. тьху да́ти. Задать. Ти мусиш ворогам тьху дати. Котл. Ен. VI. 22. Въ томъ-же значеніи: чим тьху: А ну! чим тьху навтіки драть! Котл. Ен. VI. 83. --------------- Тьху! II меж., выраж.  Словник української мови Грінченка